Готфрід Лейбніц. Найкращий зі світів і теодицея
На думку Лейбніца, наявність зла у світі допускається як необхідна умова для досягнення більшого блага, наприклад, свободи волі або розвитку доброчесності.
Концепція найкращого зі світів стала однією з найвідоміших і водночас суперечливих аспектів філософії Лейбніца, викликавши критику як з боку його сучасників, так і наступних філософів.
Лейбніц розглядав зло як невід'ємну частину світу, спираючись на принцип, що світ складається з "монад", кожна з яких є унікальною та має свою міру досконалості та обмеженості. Метафізичне зло, за Лейбніцем, походить із самої структури реальності, де вигадані ним монади за своєю суттю є обмеженими, і ця обмеженість не є чимось нав'язаним ззовні або дефектом. Вона неминуча, якщо існує безліч монад, що відрізняються одна від одної. Якби монади не були обмеженими, вони були б ідентичними Богові, що суперечило б самій ідеї їхнього різноманіття і унікальності.
Концепцію монад неможливо перевірити емпірично; у сучасній науці акцент робиться на верифікованість і емпіричну підтверджуваність. Це робить ідеї Лейбніца вразливими до критики з позиції наукового методу. Монадологія Лейбніца сприймається як набір безапеляційних тверджень і навіть нагадує релігійне вчення.
У всесвіті немає нічого необробленого чи безплідного, немає смерті, немає хаосу, немає безладного змішування — усе це лише здається таким. Отже, видно, що кожне живе тіло має панівну ентелехію, яка в тварині є душею.
Концепції найкращого зі світів і монад є ключовими у філософії Лейбніца.
Лейбніц стверджував, що Бог, будучи всезнаючим і всемогутнім, обрав створити саме цей світ з усіх можливих, тому що він є найкращим із можливих. Це не означає, що у нашому світі немає зла чи страждань; радше, зло означає, що поєднання добра і зла у світі максимізує загальне добро і досконалість, враховуючи всі можливі альтернативи. Саме монади роблять наш світ найкращим із можливих через кілька ключових аспектів. Від самого початку монади перебувають у стані наперед встановленої гармонії, встановленої Богом, що означає, що всі процеси на Землі влаштовані так, щоб досягти найбільшої гармонії. Кожна монада відображає весь всесвіт і грає свою унікальну роль у світі. У цьому сенсі світ організований оптимально, де кожна частина сприяє благу.