Ітан Кросс. Внутрішній голос
Розділ перший. Початок діалогу з самим собою.
Завдяки експерименту на вулицях Нью-Йорка ми знаємо, що наш внутрішній голос переключається з нашіх насущних проблем на більш серйозні.
Розмови з самим собою є унікальними, так само як і життя людей. Найчастіше мова йде про обробку негативної інформації, що виникає внаслідок асоціацій, і думки ланцюжаться одна за одною.
Концентрація на собі є однією з основних особливостей нашого внутрішнього діалогу.
Культурне середовище формує голоси наших батьків, які, в свою чергу, впливають на нас.
Внутрішній голос починає проявлятися в дитинстві.
У сім'ях з розвиненою культурою спілкування діти раніше розвивають свій внутрішній голос.
Внутрішній голос нагадує нам про поставлені завдання.
Розділ другий. Коли внутрішні розмови ведуть до небажаних наслідків.
Наш внутрішній голос може впливати на концентрацію та заважати використовувати наші навички.
Ми стаємо більш агресивними при наявності постійного внутрішнього голосу.
Ми часто виливаємо нашу агресію на тих, хто цього не заслуговує. Перед тим, як поділитися почуттями у соціальних мережах, варто проаналізувати свої емоції.
Розділ третій. Погляд ззовні
Румінація – це процес багаторазового оброблення в голові негативних думок щодо минулого та самого себе.
Для зменшення внутрішнього конфлікту можна використовувати віддалення від подразника.
Віддалення скорочує тривалість як негативних, так і позитивних емоцій.
Якщо вас підвищили, і ви розглянули це з іншого боку, ви отримаєте менше позитивних емоцій.
Навіть уявне зменшення проблеми зменшує наслідки.
Здатність поглянути на себе збоку допомагає людині керувати внутрішнім голосом.
Парадокс Соломона. Соломон, знаменитий своєю мудрістю, приймав необдумані рішення, що в кінцевому підсумку привело до розпаду імперії. У своїй оцінці власних дій ми не так мудрі і не здатні поглянути на себе ззовні.
Мудрість - це здатність конструктивно міркувати про ряд проблем, включаючи невизначеності.
Мудро мислити, оцінювати загальну картину і при цьому усвідомлювати обмеженість своїх знань.
Віддалення позитивно впливає на прийняття рішень, рішення стають більш вагомими, без зайвого впливу емоцій.
Тимчасове віддалення - це метод, коли людей, які зіткнулися з серйозними проблемами, просять уявити собі цю ситуацію через 10 років, що дозволяє їм об'єктивно проаналізувати ситуацію.
Розділ четвертий. Коли "я" перетворюється в "ти".
Ілюзія частотності - вивчивши нове слово, ви помічаєте, що воно починає зустрічатися набагато частіше. Насправді воно зустрічається з такою ж частотою, просто мозок стає до нього більш чутливим.
Використання свого імені від третьої особи допомагає подолати стрес і почувати себе впевненіше.
Розділ п'ятий. Оточуючі: цінний актив чи загроза.
Обмін негативними емоціями не здатний зняти напругу. У людей, які діляться негативними емоціями, спостерігається більш інтенсивні внутрішні діалоги. У тих, хто найбільше говорив про свої почуття, спостерігався найвищий рівень тривоги та найгірше стан здоров'я.
Окрім реакції "бий-біжи", ми схильні об'єднуватися в складних ситуаціях. Справа в тому, що навколишні не задовольняють наші когнітивні потреби, фокусуючись на задоволенні наших емоційних потреб, проще кажучи, вони виражають підтримку.
При повторному розповіданні ситуації виникає ефект спільної румінації.
Переконайтеся, що ваша допомога потрібна, бо допомога без запиту може спровокувати конфлікт. Вона тлумачиться як показник слабкості.
Просте доторкання позитивно впливає на розв'язання внутрішніх проблем.
Розділ шостий. Зовнішність і внутрішність
Навколишнє середовище та вид з вікна впливають на одужання пацієнтів та внутрішній стан.
При гарному виді з вікна покращується концентрація і зменшується бажання прокрастинувати.
Ресурси довільної уваги швидко виснажуються, ми не можемо змусити себе довго концентруватися на завданні.
Фотографії або відеоролики природи також допомагають відновити увагу.
Прослуховування звуків природи покращує нашу концентрацію.
Благоговійний трепет - це почуття, яке ми відчуваємо при перегляді спортивних матчів або відвідуванні художніх галерей. Воно позитивно впливає на симптоми посттравматичного стресового розладу і зменшує румінацію. Коли вам відкривається захоплюючий вид, ви почуваєте себе маленькими, і масштаб вашої проблеми зменшується. Благоговійний трепет - змушує вас вважати час найціннішим ресурсом. Внутрішній голос вступає в тінь перед величчю величезних явищ.
Ритуал Надаля. Під час матчу найважче заспокоїти голоси в голові. Ретельно розставляючи пляшки біля лави та розгладжуючи волосся, Надаль вдається до прийому, який психологи називають компенсаційним контролем, коли порядку не вистачає всередині, він створює його ззовні. Безлад, який ми спостерігаємо навколо, вводить нас у депресію. Надмірне бажання впорядкувати все навколо може негативно впливати на нашу концентрацію.
Розділ сьомий. Чарівна сила свідомості.
Месмеризм - вплив на організм людини магнітами. Цей метод був розвінчаний комісією під керівництвом Бенджаміна Франкліна. Незважаючи на те, що цей метод був спростований, було встановлено позитивний вплив нашої віри у метод лікування на результати лікування.
Плацебо - наше бажання наділяти речі магічними силами.
Сила очікувань. Ми завжди покладаємось на наші очікування. Чим більше досвіду ми здобуваємо з наших попередніх переживань, тим точнішими стають наші очікування. Коли ви вірите в щось, наш організм прагне втілити це в реальність. Плацебо справляє більший ефект на наше емоційне становище. Ритуали. Участь у ритуалах сприяє пригніченню внутрішнього голосу та нормалізації емоційного фону. Ритуал сприяє досягненню кращих результатів. Вони наповнені змістом, вони допомагають справитися з тривогою, відволікають нас від поточних переживань, дають відчуття контролю.
Чарівність свідомості. Ритуали та плацебо запускають у нашій свідомості механізми боротьби з внутрішнім гомоном.
Заключення
Ми помиляємося, коли оцінюємо наш внутрішній голос лише тим, що він нас надихає. Навіть якщо внутрішній голос викликає негативні емоції, це само по собі не погано. Здатність відчувати страх та хвилювання у невеликих дозах корисна.